ПЕРЕЙТИ на главную страницу творений преп. Исаака
ПЕРЕЙТИ на сборник «Молитвы святых отцов из творений»

🎧1. Молитва на русском языке (аудио и текст)
🎧2. Молитва Ісаака Сиріна українською мовою (аудіо і текст)
🎧3. The Prayers of St. Isaac the Syrian (audio English language)

1. Молитва на русском языке

А. Читает Олег Шкловский

Б. Читает Ника (с песнопением Кондака Великого покаянного канона прп. Андрея Критского (Хор Киевской духовной академии)

Всеми костями моими и всем сердцем моим приношу я Тебе службу, достойную Тебя, склоняясь головой души моей к земле. О всеславный Бог, живущий в неизъяснимом молчании! Ради обновления моего Ты построил на земле скинию любви, место покоя для воли Твоей, храм из плоти, устроенный с помощью святого елея, который превыше всякой святыни. Ты наполнил его святынями Твоими, чтобы в нем совершалось служение всех; и поклонение вечным Ипостасям Троицы Твоей указал Ты в нем; и открыл мирам, которые Ты сотворил по благодати Твоей, неизреченную тайну и силу, которую не могут ощутить или познать чувства тварей Твоих, пришедших в бытие. Перед ней естества ангельские в молчании погружены в изумление перед облаком этой вечной тайны и потоком славы, проистекающим от изумления, ибо в области молчания поклоняется ей все мыслящее, освящаясь и делаясь достойным Тебя.

К подножию ног Твоих повергаюсь я, Господи, и к деснице Твоей святой, которая сотворила меня и сделала меня человеком, познавшим Тебя. Но я согрешил и совершил зло пред собою и пред Тобою, оставив святую беседу с Тобою и отдав дни мои беседам с похотями. Умоляю Тебя, Господи, не вмени мне грехов юности моей, неведение старости моей и слабость естества моего, которая одолела меня и потопила меня в размышлении о ненавистных вещах. Но от назойливого блуждания похотей обрати сердце мое к Тебе, сокровенный свет, да живет во мне. Твои благодеяния ко мне во все времена предвосхищали всякую мою волю к добру и готовность сердца моего к добродетели. Никогда не сдерживал Ты заботы Твоей обо мне, чтобы испытать свободную волю мою, напротив, как отец заботится о своем маленьком сыне, так и Твоя забота сопутствовала мне, отеческая благодать Твоя посетила немощь мою и не смотрела на то, чтобы испытывать волю мою, ибо Ты знал меня во все времена – знал, что меньше младенца знаю я, куда иду.

Умоляю Тебя, Боже, пошли помощь с высочайших Твоих небес и удали от сердца моего всякое злое действие и всякое плотское желание. Не лиши меня, Господи, защиты Твоей, чтобы не обрел меня враг мой и не попрал, как ему бы хотелось, и не сокрушил меня всецело. Ибо Ты – Тот, Кто дает покаяние и сердце плачущее грешнику кающемуся, так что благодаря утешению от плача и от дара слез, освобождаешь Ты сердце его от лежащего на нем бремени греха.

В дверь сострадания Твоего стучусь я, Господи, пошли помощь моим разрозненным порывам, отравленным множеством страстей и мощью тьмы. Возбуди во мне страдание от видения ран моих, хотя бы оно и не соответствовало мощи грехов моих, ибо если осознание степени моих грехов получу я, Господи, не вынесет душа моя горькой боли от них. Помоги слабым порывам моим к истинному покаянию, и да обрету я облегчение от бремени грехов через это страдание, которое – от Твоего дара, ибо без силы благодати Твоей совершенно не способен я даже войти внутрь себя и познать грехи мои, чтобы при виде их я мог утихнуть от обилия рассеянности.

О, имя Иисусово, ключ ко всем дарованиям, открой мне дверь, дабы мне войти в сокровищницу Твою и хвалою от всего сердца восхвалить Тебя за милости Твои, которые были на мне в конце времен, ибо Ты пришел и обновил меня знанием нового века.

Восхваляю я, Господи, святое естество Твое, ибо Ты сделал мое естество святилищем сокровенности Твоей и ковчегом таинств Твоих, местом обитания Твоего и святым храмом Божества Твоего – храмом Того, Кто держит скипетр Царствия Твоего, Кто управляет всем существующим, Кто есть Ковчег вечной славы Твоей. Обновление для служащих Тебе огненных чинов. Путь к познанию Твоему. Дверь к дому видений Твоих, совокупность силы Твоей и великой мудрости – Иисуса Христа, Единородного из чрева Твоего и «остаток», собранный из творения Твоего, как видимого, так и умопостигаемого.

О, Тайна, возвышенная за пределы слова и молчания, вочеловечившаяся, чтобы обновить нас посредством добровольного соединения с плотью, открой мне путь, по которому я был бы возведен к твоим тайнам, идя по ясной тропе безмолвия от помышлений мира сего. Собери ум мой в молчание молитвы и да умолкнут во мне блуждающие помыслы благодаря этой просветленной беседе моления и изумления, исполненного тайн.

К Престолу величия Твоего повергаюсь я, Господи мой, – я, который есть прах и пепел и отребье человечества. Тысячи тысяч ангелов и бесчисленные легионы серафимов с огненными хвалами и святыми движениями приносят Тебе духовную службу в сокровенности своих естеств – Тебе, святое Естество, сокрытое от чувства и знания всякой твари, ибо со вспоможениями Твоими, Господи, Ты близок к каждому во всякое время бедствий, и вовремя и не вовремя дверь Твоя открыта для прошений всех. Не гнушаешься Ты грешниками, и величие Твое не отвращается от душ, запятнанных всеми видами грехов, но извлекаешь Ты всякого из бесконечных зол – также и меня, Господи, совершенно оскверненного, которого удостоил Ты пасть на лицо перед Тобою, чтобы я дерзал произносить имя Твоей святости устами моими, хотя я – сосуд всякой нечистоты, недостойный числиться среди потомков Адама. Даруй мне, Господи, освятиться хвалами Твоими и очиститься памятью о Тебе, обнови жизнь мою через изменение мысли и благотворные помыслы, которые Ты, по благодати Твоей, возбуждаешь во мне. Будь путеводителем разума моего в моем размышлении о Тебе и помоги мне забыть о делах, сбивающих с истинного пути, через обновление разума, которое Ты возбуждаешь во мне. Возбуди во мне такие прошения, которые приносят пользу благодаря согласию моей воли с Твоей волей, ибо Ты – Тот, Кто дает молитву молящимся. Закрепи во мне единую волю, что взирает на Тебя во всякое время, и помысел, который никогда бы не ослабевал в надежде на Тебя через постоянное умирание ради Тебя. Даруй, Господи, чтобы не бесчувственными словами уст молился я Тебе, но чтобы я распростерся на земле в сокровенном смирении сердца и покаянии разума.

О, Боже, благодаря терпению Твоему к грехам моим Ты даешь мне жизнь в мире сем, не лиши меня жизни мира грядущего, которой с надеждой ожидают те, что среди скорбей ищут Тебя здесь.

О, Христос, Чья любовь отделила святых от семьи, родства и удобного человеческого жилища, так что сила естественных страстей умолкла в них перед лицом сладости любви Твоей, – Ты, Господи, даруй мне возненавидеть жизнь мою из любви к Тебе, и да соделаюсь я при жизни мертвым по отношению ко всем наслаждениям мира сего и силою Твоею, Господи, да утихнут бури, воспламеняющиеся в членах моих; и любовь Твоя да отделит меня от мира и собеседований с ним. Начертай в уме моем единый невидимый образ, так чтобы побеждено было влечение ко всякой сладости воспоминаний о временном и видимом мире.

Я преклоняю колена пред величием Твоим и повергаюсь пред Тобою на землю, Боже, ибо Ты привел меня в бытие, хотя я не просил Тебя об этом, да и вообще не существовал. Прежде, чем Ты образовал меня в утробе, Ты знал, что жизнь моя будет беспорядочной и отступнической, однако это не возбранило Тебе сотворить меня и даровать мне все права, которыми почтил Ты человеческое естество, хотя Ты и знал заранее обо всех моих пороках. Ты знаешь о прошениях моих даже прежде, чем они становятся известны мне самому, и о молитвах моих – прежде, чем они произнесены перед Тобою; даруй мне, Боже мой, в этот час также и то, что Ты считаешь необходимым для жалкого естества моего, которое находится в опасности. Ты знаешь о скорби души моей, и в руках Твоих ее исцеление.

О, Сила, благодаря которой древние отцы превзошли мощные и страшные нападения мятежника – люди, которые, находясь в человеческом естестве с его многими нуждами, были подобны не имеющим никаких нужд, являя на земле подобие будущих реальностей; и человеческие могилы, пещеры и расселины сделал Ты местом Шехины Твоих откровений им; Ты излей в сердце мое горячность их помыслов, дабы я укрепился ею и попрал естественное желание и страх перед противниками, посей во мне знание смирения и неудержимое стремление прямо идти к Тебе. О Прибежище немощных, Прямой Путь для всех заблудившихся. Место убежища для охваченных бурями, Ты Сам низложи гордость противника моего передо мной, Ты разрушь мощь ухищрений его против меня, Ты унизь превознесенную гордыню его, сделай гладкими сокровенные пути Твои перед помыслами моими, будь утешением моим во время бедствий моих и путеводителем на месте опасности.

О, Солнце правды, благодаря которому праведные увидели самих себя и сделались зеркалом для своих поколений, Ты открой во мне дверь познания Тебя, даруй мне зоркую мысль, не претыкающуюся о подводные камни ошибок, пока не достигну я того светлого пристанища, которого достигли древние отцы, угодившие Тебе всеми своими подвигами.

Освяти меня тайнами Твоими, просвети разум мой познанием Тебя, пусть надежда Твоя воссияет в сердце моем, удостой меня внутренне молиться об этом. О Боже, Отец мой и Господь жизни моей, зажги светильник Твой внутри меня, помести во мне то, что Твое, дабы я забыл о своем. Пробуди во мне силу изумления Тобою, дабы оно пересилило принуждение естества. Возбуди во мне видение тайн Твоих, дабы я осознал то, что было вложено в меня в Святом Крещении. Ты дал мне Путеводителя: да покажет Он мне славу Твою во всякое время. Светом и солью мира предназначил Ты мне быть: да не стану я камнем преткновения для друзей моих. Поскольку я оставил мир, да не обращу взор мой снова к нему и к вещам, которые я отверг, когда давал обет мой Тебе. Возложи приятные узды на сердце мое, чтобы чувства мои не взирали на то, что вне путей Твоих законов. Собери мои порывы для корабля покаяния, чтобы в нем возликовал я посреди житейского моря, пока не достигну гавани надежды Твоей. Через память о Тебе да обретет ум мой мужество в искушениях. Через сияние знания о Тебе да осветится предо мною путь тьмы.

О, Боже, удостой меня уразуметь тайну любви Твоей, отобразившейся в домостроительстве Твоем по отношению к чувственному миру, в создании Тобою тварного бытия и в таинстве убиения Возлюбленного Твоего!

Создатель наш, знающий о болезненности естества моего, Ты Сам удали от меня насилие противника, Ты изгони из членов моих восстание греха, Ты угаси жар его в сердце моем, простри исцеляющую руку к поверженной душе моей, свяжи мои внутренние чувства узами Креста, умножь во мне полноту любви к Тебе, происходящей от познания Распятого, сделай разум мой внутренне сосредоточенным благодаря сокровенным тайнам, которые содержатся в Кресте, укрепи во мне память о смирении Возлюбленного Твоего, умножь во мне изумление домостроительством Твоим по отношению ко мне.

О, Боже, еще прежде, чем Ты примирился с миром, Ты дал ему Единородного Твоего, а после примирения Ты дал Ему наследовать престол Божества Твоего; не оставь меня лишенным надежды сойти в могилу, и да не окажусь я сидящим в узах тьмы грехов моих, как мертвый для вечности.

Благодарим Тебя, Боже, за дар Твой миру, ибо тварные существа не в силах говорить о богатстве его. Поскольку же я тоже – часть этого мира, да не пожалею своей части благодарения, которое должен я принести Тебе. Посему да восхвалю Тебя и возблагодарю имя Твое. Всецелое сокровище Твое отдал Ты миру: если Единородного от Твоего чрева и от престола Твоего Бытия отдал Ты для пользы всех, есть ли что большее, чего Ты не отдал Твоему творению? Мир смешался с Богом, и творение с Творцом сделались едино! Хвала Тебе за Твой непостижимый Промысл! Поистине велика тайна сия! Слава Тебе за тайны Твои, что сокрыты от нас! Удостой меня, Господи, вкусить этой великой сокрытой и сокровенной тайны, которую мир еще недостоин познать. Может быть, святым Твоим показал Ты что-либо из нее – тем, которые живут превыше мира и которые превыше плотских движений во все времена.

Поток тайн Христовых, подобно волнам океана, захлестывает разум мой. Хотел бы я, Господи, умолкнуть перед ними и не говорить, но они оказались подобными горящему пламени в сердце моем, пожигающему кости мои. Совесть моя обличает меня и показывает мне грехи мои. Тайна Твоя ошеломляет меня, но принуждает меня взирать на нее. В молчании она указывает мне: «Не медли приблизиться из-за страха грехов своих, о грешник, ибо именно через размышление о них скверна греха будет удалена из разума твоего».

О, Освободитель естества нашего, разреши меня от скрытых уз, которыми опутаны внутренние члены мои, и от явных препятствий перед лицом внешних чувств моих, дабы устремился я войти в рай таин Твоих и вкусить от древа жизни, от которого Адаму не было разрешено есть.

Спаситель мой, сохрани меня от демонского прельщения; Боже мой, избавь меня от расслабления совести; Надежда моя, излей в сердце мое опьянение надежды на Тебя. Воскресение и Свет всех миров, Иисусе Христе, возложи венец познания Тебя на голову души моей; открой внезапно передо мною врата милости; да воссияют в сердце моем лучи благодати Твоей; будь путеводителем для ног моих помыслов, пока я не достигну Сиона, святой горы Твоей. Удостой меня того святого града, в который вошли святые в конце пути своего. Творец мой и Надежда моя, Якорь жизни моей среди бурь, Посох в немощи моей, Честь в бесчестии моем, вознеси голову мою, приклоненную к земле, не предай меня в волю противника моего, не дай удобного случая его бесстыдству. Поставь перед ним великую пропасть, дабы не стоял поперек дороги моей и не смущал меня. Даруй мне в служении Тебе окончить краткую и мимолетную жизнь мою, да окажусь я поблизости от Тебя в конце дней моих, да буду в винограднике Твоем на закате жизни моей. Удостой меня того динария, который Ты назначил трудившимся, еще прежде времени моего исхода. По благодати, Господи, а не по делам моим удостой меня даже в одиннадцатый час жизни моей оказаться бодрствующим в служении Тебе. Да не пленит меня мир собеседованиями своими, полными соблазна, и да не заключит меня в клетку забот своих.

О, Христос, одевающийся светом, как ризою, Который ради меня стоял обнаженным перед Пилатом, облеки меня в силу Твою, которой Ты осенил святых и благодаря которой вышли они победителями из борений мира сего. О Господи, Божество Твое да упокоится во мне и да ведет меня превыше мира для пребывания с Тобою.

О, Христос, на Которого многоочитые херувимы не могут взирать по причине славы Лика Твоего, из любви Твоей Ты получал оплевания на Лицо Твое: удали стыд от лица моего и даруй мне молитву с открытым лицом пред Тобою.

О, Христос, Который по причине долга естества нашего перед Богом ушел в пустыню и победил начальника тьмы, отняв у него победу, которой он наслаждался на протяжении пяти тысяч лет; заставь его убежать от меня – того, кто во все времена принуждает род человеческий ко греху.

Позорный Крест, который Ты нес ради меня, да будет для меня мостом к этому мирному прибежищу. Терновый венец, которым голова Твоя была увенчана, да будет для меня шлемом спасения в жаркий день битвы. Оплевание, принятое Лицом Твоим, да уготовит меня к тому, чтобы иметь открытое лицо перед судом Твоего пришествия. Тело Твое святое, которое было обнажено на Кресте, да распнет меня миру сему и похотям его через любовь к Тебе. Одежда Твоя, о которой был брошен жребий, да разорвет в клочья перед глазами моими одежду тьмы, в которую я внутренне облечен. Вода и кровь, истекшие из Тебя, да будут для меня книгой освобождения от прежнего рабства. Тело Твое и Кровь Твоя, смешавшиеся с моим телом, да пребудут во мне как залог того, что я не лишусь постоянного видения Тебя в том месте, которому нет предела. Таинства веры, которые сохранил я в себе неповрежденными, да сохранят для меня что-либо достославное в тот день, когда мир будет готовиться к встрече пришествия Твоего, и пусть они там восполнят недостаток подвижничества моего.

Да будут помянуты, Господи, на святом алтаре Твоем в страшный час, когда Тело Твое и Кровь Твоя приносятся в жертву о спасении мира, все отцы и братья, которые в горах, в пещерах, в ущельях, в скалах, в местах суровых и пустынных, которые скрыты от мира, и только Тебе известно, где они – те, что умерли и что еще живы и служат Тебе телом и душою, о Святой, живущий во святых, в которых покоится Божество Твое; те, что оставили временный мир и уже стали мертвыми для жизни его, ибо они вышли на поиск Тебя и искали Тебя усердно среди бедствий своих и страданий. О Царь всех миров и всех православных отцов, которые ради истинной веры претерпели изгнание и бедствия от гонителей; те, что в монастырях, обителях, пустынях и безлюдных местах всего мира, на всяком месте и во всякой местности заботятся об угождении Тебе трудами ради добродетели, да сопутствует им, Господи, помощь Твоя, и будь для них шлемом во все времена, пошли им постоянное сокровенное утешение и привяжи разум их к Тебе во всех борениях их, пусть живет в них сила Троицы Твоей, и пусть они служат Тебе до конца жизни своей с доброй совестью и добрым поведением. Удостой их гавани покоя, пока они еще в теле. А тем, которые претерпевают жестокие битвы с демонами, явно или тайно, пошли помощь, Господи, и осени их облаком благодати Твоей; возложи шлем спасения на мысленную голову их; низложи силу врага перед ними; мощь десницы Твоей да поддерживает их во всякое время, чтобы они не перестали в помыслах своих постоянно взирать на Тебя; облеки их в доспехи смирения, чтобы разносилось от них сладкое благоухание на всякий миг, услаждая волю Твою.

Да будут помянуты пред Тобою, Господи, также и те, кто страждет от сильных болей и горьких телесных болезней, пошли им ангела милосердия и умиротвори души их, измученные сильными страданиями тел их. Пожалей, Господи, также тех, кто находится в руках жестоких, злых и безбожных людей; пошли им скоро ангела милосердия и спаси их от рук безбожников. Господи мой и, Боже мой, пошли утешение всем, кто безвинно претерпевает всякого рода бедствия.

Осени, Господи, святую Церковь Твою, искупленную Кровью Твоею, пусть живет в ней Твой истинный мир, который Ты дал святым Твоим апостолам, свяжи чад ее святыми узами нерушимой любви; мятежник да не имеет силы над ней, и удали от нее гонения, мятежи и войны как от внутренних, так и от внешних; и пусть цари и священники будут связаны великим миром и любовью, чтобы разум их был на всякое время наполнен видением Тебя; и да будет святая вера стеной для паствы твоей. А меня, грешника, по молитвам их, тоже удостой сохраниться на всякий миг под мощной защитой святой руки Твоей, которая есть Промысл Твой, объемлющий все. Аминь.

Умоляю я и прошу Тебя, Господи, удостой всех заблуждающихся истинного познания Тебя, чтобы они познали славу Твою.

Для тех же, кто перешел из этого мира лишенным добродетельной жизни и не имевшим веры, будь для них защитником, ради тела, которое Ты взял у них, чтобы от единого соединенного тела мира мы вознесли славу Отцу, Сыну и Святому Духу в Царстве Небесном и том наслаждении, которое не имеет конца во веки веков. Аминь.

2. Молитва Ісаака Сиріна українською мовою

А. Читає українською мовою Ніка

Б. Молитву читає В. Чайка

Всіма кістками моїми і всім серцем моїм  приношу я Тобі службу, гідну Тебе, схиляючись головою душі моєї до землі. О всеславний Боже, що живеш в невимовному мовчанні! Заради оновлення мого Ти побудував на землі скинію любові, місце спокою для волі Твоєї, храм із плоті, влаштований за допомогою святого єлею, що вищий від усякої святині. Ти наповнив його святинями Твоїми, щоб у ньому відбувалося служіння всіх; і поклоніння вічним Іпостасям Трійці Твоєї постановив Ти в ньому; і відкрив світам, які Ти сотворив по благодаті Твоїй, невимовну таємницю і силу, яку не можуть відчути або пізнати почуття творінь Твоїх, що прийшли в буття. Перед нею єства ангельські в мовчанні занурені в здивування перед хмарою  цієї вічної таємниці і потоком слави, виникаючим від подиву, бо в області мовчання поклоняється їй все мисляче, освячуючись і стаючи гідним Тебе.

До підніжжя ніг Твоїх припадаю я, Господи, і до правиці Твоєї святої, яка створила мене і зробила мене людиною, що пізнала Тебе. Але я згрішив і вчинив зло перед собою і перед Тобою, залишивши святу бесіду з Тобою і віддавши дні мої бесідам з похотями. Благаю Тебе, Господи, не пригадай мені гріхів юності моєї, незнання старості моєї і слабкість єства мого, яка здолала мене і потопила мене в роздумах про ненависні речі. Але від настирливого блукання похотей зверни серце моє до Тебе; сокровенне світло нехай живе в мені. Твої благодіяння до мене в усі часи випереджали усяку мою волю до добра і готовність серця мого до чесноти. Ніколи не стримував Ти турботи Твоєї про мене, щоб випробувати вільну волю мою; але, як батько піклується про свого маленького сина, так і Твоя турбота супроводжувала мене; отцівська благодать Твоя відвідала неміч мою і не дивилася на те, щоб випробовувати волю мою, бо Ти знав мене в усі часи – знав, що менше немовляти знаю я, куди іду.

Благаю Тебе, Боже, пошли допомогу з найвищих Твоїх небес і віддали від серця мого всяке зле дійство і всяке плотське бажання. Не позбав мене, Господи, захисту Твого, щоб не набув мене ворог мій і не зневажив, як йому б хотілося, і не поламав мене цілком. Бо Ти – Той, Хто дає покаяння і серце плачуще грішникові що кається, так що завдяки розраді від плачу і від дару сліз, визволяєш Ти серце його від тягару гріха, що лежить на ньому.

У двері співчуття Твого стукаю я, Господи; пошли допомогу моїм розрізненим поривам, отруєним безліччю пристрастей і силою темряви. Возбуди в мені страждання від бачення ран моїх, хоча б воно і не відповідало потузі гріхів моїх, бо якщо усвідомлення ступеня моїх гріхів отримаю я, Господи, не витримає душа моя гіркого болю від них. Допоможи слабким поривам моїм до істинного покаяння, і нехай знайду я полегшення від тяжкості гріхів через це страждання, яке – від Твого дару; бо без сили Твоєї абсолютно не здатний я навіть увійти всередину себе і пізнати гріхи  мої, щоб при баченні їх я міг би отримати спокій від непомірної розсіяності.

О ім’я Ісусове, ключ до всіх дарувань, відкрий мені двері, щоб мені увійти до скарбниці Твоєї і хвалою від щирого серця возвеличити Тебе за милості Твої, які були на мені в кінці часів; бо Ти прийшов і оновив мене знанням нового віку.

Возвеличую я, Господи, святе єство Твоє, бо Ти зробив моє єство святилищем сокровенності Твоєї і ковчегом таїнств Твоїх, місцем постійного перебування Свого і святим храмом Божества Твого – храмом Того, Хто тримає скіпетр царства Твого, Хто керує всім існуючим, Хто є Ковчег вічної слави Твоєї,  Оновлення для служащих Тобі вогненних чинів, Шлях до пізнання Твого, Двері до дому видінь Твоїх, сукупність сили Твоєї і великої мудрості – Ісуса Христа, Єдинородного з лона Твого і „залишок“, зібраний з творіння Твого, як видимого, так і осяжного розумом.

О Таємнице, піднесена за межі слова і мовчання, що стала людиною, щоб оновити нас за допомогою добровільного з’єднання з плоттю, відкрий мені шлях, по якому я був би возведений до таємниць твоїх, йдучи ясною стежкою безмовності від помислів світу цього. Збери розум мій в мовчання молитви і нехай замовкнуть в мені блукаючі помисли завдяки цій просвітленій бесіді моління і подиву, сповненого тайн.

До Престолу величі Твоєї припадаю я, Господи мій, – я, який є прах і попіл і непотріб людства. Тисячі тисяч ангелів і незліченні легіони серафимів з вогняними хвалами і святими рухами приносять Тобі духовну службу в сокровенності своїх природ – Тобі, святе єство, приховане від почуття і знання усякого творива; бо з поміччю Твоєю, Господи, Ти близький до кожного на всякий час лиха; і вчасно і невчасно двері Твої відкриті для прохань усіх. Не нехтуєш  Ти грішниками, і велич Твоя не відвертається від душ, заплямованих усіма видами гріхів; але витягаєш Ти всякого з нескінченних зол – також і мене, Господи, зовсім опоганеного, якого удостоїв Ти впасти на обличчя перед Тобою, щоб я наважувався вимовляти ім’я Твоєї святості устами моїми, хоча я – посудина усякої скверни, недостойний числитися серед нащадків Адама. Даруй мені, Господи, освятитися хвалами Твоїми і очиститися пам’яттю про Тебе; обнови життя моє через зміну думки і доброчинні помисли, які Ти, по благодаті Твоїй, порушуєш в мені. Будь путівником розуму мого в моєму міркуванні про Тебе і допоможи мені забути про справи, які збивають з істинного шляху, через оновлення розуму, яке Ти порушуєш в мені. Пробуди в мені такі прохання, які приносять користь завдяки згоді моєї волі з Твоєю волею, бо Ти – Той, Хто дає молитву молящимся. Закріпи в мені єдину волю, що дивиться на Тебе повсякчас, і помисел, який ніколи б не слабшав в надії на Тебе через постійне вмирання заради Тебе. Даруй, Господи, щоб не байдужими словами уст молився я Тобі, але щоб я розпростерся на землі в сокровенному смиренні серця і покаянні розуму.

О Господи Боже, завдяки терпінню Твоєму до гріхів моїх Ти даєш мені життя в цім світі; не позбав мене життя світу майбутнього, якого з надією очікують ті, що серед скорбот шукають Тебе тут.

О Христе, Чия любов відокремила святих від сім’ї, спорідненості і зручного людського житла, так що сила природних пристрастей замовкла в них перед лицем солодощів любові Твоєї, – Ти, Господи, даруй мені зненавидіти життя моє з любові до Тебе, і нехай стану я за життя мертвим по відношенню до всіх насолод світу цього; і силою Твоєю, Господи, нехай вщухнуть бурі, займисті в членах моїх; і любов Твоя нехай відділить мене від світу і співбесід з ним. Накресли в розумі моєму єдиний невидимий образ, так щоб переможеним був потяг до всяких насолод спогадами про тимчасове і видимий світ.

Я схиляю коліна перед величчю Твоєю і склоняюся перед Тобою до землі, Боже, бо Ти привів мене в буття, хоча я не просив Тебе про це, та й взагалі не існував. Перш, ніж Ти утворив мене в утробі, Ти знав, що життя моє  буде  безладним та відступницьким, однак це не завадило Тобі створити мене і дарувати мені всі права, якими вшанував Ти людське єство, хоча Ти і знав заздалегідь про всі мої пороки. Ти знаєш прохання мої навіть перш, ніж вони стають відомі мені самому, і молитви мої – перш, ніж вони вимовлені перед Тобою; даруй мені, Боже мій, о цій порі також і те, що Ти вважаєш за необхідне для жалюгідного єства мого, яке знаходиться в небезпеці. Ти знаєш про скорботи моєї душі, і в руках Твоїх її зцілення.

О Сило, завдяки якій древні отці перевершили потужні і страшні напади заколотника – люди, які, перебуваючи> в людському єстві з його багатьма потребами, були подібні таким, що не мають ніяких потреб, являючи на землі подобу майбутніх реалій; і людські могили, печери і ущелини зробив Ти місцем слави Твоїх одкровень їм; Ти пролий в серце моє гарячність їх помислів, щоб я зміцнився нею і потоптав природне бажання і страх перед супротивниками; посій в мені знання смирення і нестримне прагнення прямо йти до Тебе. О Прихисток немічних, Прямий Шлях для всіх заблукавших, Місце притулку для охоплених бурями, Ти Сам подолай гордість противника мого переді мною, Ти розвали міць хитрощів його проти мене, Ти принизь превознесену гординю його, зроби гладкими потаємні шляхи Твої перед помислами моїми, будь втіхою моєю під час лих моїх і путівником на місці небезпеки.

О Сонце правди, завдяки якому праведні побачили самих себе і стали дзеркалом для своїх поколінь, Ти відкрий в мені двері пізнання Тебе; даруй мені пильну думку, що не спотикається об підводні камені помилок, поки не досягну я того світлого притулку, якого досягли древні отці, що вмилостивили Тобе усіма своїми подвигами.

Освяти мене таємницями Твоїми, просвіти розум мій пізнанням Тебе, нехай надія Твоя засяє у серці моїм, сподоби мене внутрішньо молитися про це.  Боже, Отче мій і Господи життя мого, запали світильник Твій всередині мене, помісти в мені те, що Твоє, щоб я забув про своє. Розбуди в мені силу подиву Тобою,  щоб вона пересилила примус єства. Возбуди в мені бачення таємниць Твоїх, щоб я усвідомив те, що було вкладено в мене в Святому Хрещенні. Ти дав мені  Путівника: нехай показує Він мені славу Твою повсякчас. Світлом і сіллю світу призначив Ти мені бути:  нехай не стану я каменем спотикання для друзів моїх. Оскільки я залишив світ, нехай не зверну погляд мій знову до нього і до речей, які я відкинув, коли давав обітницю мою Тобі.  Поклади приємні вузди на серце моє, щоб почуття мої перед Тобою не поглядали на те, що поза доріг законів Твоїх. Збери мої пориви для корабля покаяння, щоб в ньому зрадів я посеред житейського моря, поки не досягну гавані надії Твоєї. Через пам’ять про Тебе нехай знайде розум мій мужність в спокусах. Через сяйво знання про Тебе нехай освітиться передо мною дорога темряви.

О Господи Боже, сподоби мене зрозуміти таємницю любові Твоєї, відображеної в промислі Твоєму по відношенню до чуттєвого світу, в створенні Тобою буття творінь і в таїнстві убивства Улюбленого Твого!

Творче наш, що знаєш про хворобливість єства мого, Ти Сам віддали від мене насильство противника, Ти прожени з членів моїх повстання гріха, Ти згаси жар його в серці моїм; Простягни цілющу руку до поваленої душі моєї;  зв’яжи мої внутрішні почуття узами Хреста; Додай в мені повноту любові до Тебе, що відбувається> від пізнання Розп’ятого; зроби розум мій внутрішньо зосередженим завдяки сокровенним тайнам, які містяться в Хресті;  зміцни в мені пам’ять про смирення  Улюбленого Сина Твого; Додай в мені здивування провидінням Твоїм по відношенню до мене.

О Господи  Боже, ще перш, ніж Ти примирився зі світом, Ти дав йому Єдинородного Твого, а після примирення Ти дав Йому успадковувати престол Божества Твого; Не залиш мене позбавленим надії зійти в могилу, і нехай не опинюся я сидячим в кайданах темряви гріхів моїх, як мертвий для вічності.

Дякуємо Тобі, Боже, за дар Твій світові, бо сотворені істоти не в силах говорити про багатство його.  Оскільки ж я теж – частина цього світу, нехай не пошкодую своєї частини подяки, яку повинен я принести тобі. Отож, буду хвалити Тебе і дякувати імені Твоєму. Всецілий скарб Твій віддав Ти світові: якщо Єдинородного від Твого лона і від престолу Твого Буття віддав Ти на користь усім, чи є щось більше, чого не віддав Ти творінню Твоєму? Світ змішався з Богом, і творіння з Творцем стали єдино! Хвала Тобі за Твій незбагненний Промисел! Воістину велика тайна! Слава Тобі за таємниці Твої, що приховані від нас! Удостой мене, Господи, скуштувати цієї великої прихованої соковенної тайни, яку світ ще не гідний пізнати. Можливо, святим Твоїм показав Ти що-небудь з неї – тим, які живуть понад світом і які стали понад плотських пожадливостей в усі часи.

Течія тайн Христових, як хвиля океану, накриває розум мій. Хотів би я, Господи, замовкнути перед ними і не говорити, але вони виявилися подібними до палаючого полум’я в серці моєму, попаляючому кістки мої. Совість моя викриває мене і показує мені гріхи мої. Таємниця Твоя приголомшує мене, але примушує мене дивитися на неї. В мовчанні вона вказує мені: „Не зволікай наблизитися через страх гріхів своїх, о грішнику, бо саме через роздуми про них скверна гріха буде видалена з розуму твого“.

О Визволителю єства нашого, визволи мене від прихованих уз, якими обплутані внутрішні члени мої,  і від явних перешкод перед обличчям зовнішніх почуттів моїх, щоб кинувся я увійти до раю таємниць Твоїх і скуштувати від дерева життя,  від якого Адаму не було дозволено їсти.

Спасителю мій, збережи мене від демонського приваблення; Боже мій, визволи мене від розслаблення совісті; Надіє моя, вилий в серце моє сп’яніння надії на Тебе. Воскресіння і Світло всіх світів, Ісусе Христе, поклади вінець пізнання Тебе на голову душі моєї; відкрий раптово переді мною врата милості; щоби засяяли в серці моєму промені благодаті Твоєї; будь путівником для ніг моїх помислів, поки я не досягну Сіону, святої гори Твоєї.  Удостой мене того святого міста, до якого увійшли святі в кінці шляху свого. Творче мій і Надіє моя, Якоре життя мого серед збурень, Палице в немочі моїй, Честь в безчесті моєму, піднеси голову мою, приклонену до землі, не віддай мене у волю супротивника мого; не дай зручної нагоди його безсоромності. Постав перед ним велику прірву, щоб не стояв поперек дороги моєї і не бентежив мене. Даруй мені в служінні Тобі закінчити коротке й скороминуще життя моє; нехай опинюся я поблизу від Тебе в кінці днів моїх, нехай буду у винограднику Твоєму на схилі віку мого. Удостой мене того динарія,  який ти призначив тим що трудилися, ще перед моїм виходом зі світу цього. По Благодаті, Господи, а не за вчинками моїми сподоби мене навіть в одинадцяту годину життя мого виявитися пильним в служінні Тобі. Нехай не полонить мене світ співбесідами своїми, сповненими спокус, і нехай не замкне мене в клітку турбот своїх.

О Христе, що одягаєшся світлом, як ризою, Який заради мене стояв оголеним перед Пилатом, одягни мене в силу Твою, якою Ти осінив святих і завдяки якій вийшли вони переможцями з борінь світу цього. О Господи, Божество Твоє, нехай завжди спочине в мені і так веде мене понад світом для перебування з Тобою.

О Христе, на Якого многоокі херувими не можуть дивитися, через славу Лиця Твого, з любові Твоєї Ти отримував плювання на Обличчя Твоє: видали сором від імені мого і даруй мені молитву з відкритим обличчям перед Тобою.

О Христе, Який через борги єства нашого перед Богом пішов в пустелю і переміг начальника темряви,  відібравши у нього перемогу, якої він насолоджувався протягом п’яти тисяч років; примусь його втекти від мене – того, хто в усі часи примушує рід людський до гріха.

Ганебний Хрест, який Ти ніс заради мене, нехай буде для мене мостом до цього мирного притулку. Терновий вінок, яким голова Твоя була увінчана, нехай буде для мене шоломом спасіння в спекотний день битви. Плювання, прийняте Обличчям Твоїм, нехай підготує мене до того, щоб мати відкрите обличчя перед судом приходу Твого. Тіло Твоє святе, яке було оголено на Хресті, нехай розіпне мене цьому світові і похотям його через любов до Тебе. Одяг Твій, за який було кинуто жереб, хай розірве на шматки перед очима моїми одяг темряви, у який я внутрішньо вдягнений. Вода і кров, що витекли з Тебе, нехай будуть для мене книгою звільнення від колишнього рабства. Тіло Твоє і Кров Твоя, що змішалися з моїм тілом, нехай зостануться в мені як запорука того, що я не втрачу постійного бачення Тебе в тому місці, якому немає меж. Таїнства віри, які я зберіг у собі неушкодженими, нехай збережуть для мене щось Славетне в той день, коли світ буде готуватися до зустрічі пришестя Твого, і нехай вони там заповнять недолік подвижництва мого.

Нехай будуть згадані, Господи, на святому вівтарі Твоєму в страшний час, коли Тіло Твоє і Кров Твоя приносяться в жертву за спасіння світу, всі отці і брати, які в горах, в печерах, в ущелинах, в скелях, у місцях суворих і пустельних, які приховані від світу, і тільки Тобі відомо, де вони – ті, що померли і що ще живі і служать Тобі  тілом і душею, о Святий, що живеш у святих, в яких покоїться Божество Твоє, ті, що залишили тимчасовий світ і вже стали мертвими для життя його, бо вони вийшли на пошук Тебе і старанно шукали Тебе серед лих своїх і страждань. О Царю всіх світів і всіх православних отців, які заради істинної віри зазнали вигнання і лиха від гонителів; ті, що в монастирях, оселях, пустелях і безлюдних місцях усього світу, на всякому місці і у всякій місцевості піклуються про служіння Тобі працею заради чесноти; нехай супроводжує їх, Господи, допомога Твоя, і будь для них шоломом в усі часи, посилай їм постійну сокровенну втіху і прив’яжи розум їх до Тебе у всіх боріннях їх; нехай живе в них сила Трійці Твоєї, і нехай вони служать Тобі до кінця життя свого з доброю совістю і доброю поведінкою. Удостой їх притулку спокою, поки вони ще в тілі. А тим, які перетерплюють жорстокі битви з демонами, явно чи таємно, пошли допомогу, Господи, і закрий їх хмарою благодаті Твоєї; поклади шолом спасіння на мисленну голову їх; кинь силу ворога перед ними; міць правиці Твоєї справедливости нехай підтримує їх у будь-який час, щоб вони не перестали в помислах своїх постійно споглядати Тебе; одягни їх у зброю смирення, щоб розносилися від них солодкі пахощі у всяку мить, прославляючи волю Твою.

Нехай будуть згадані перед Тобою, Господи, також і ті, хто страждають від сильних болів і гірких тілесних хвороб; пошли їм ангела милосердя і умиротвори душі їх, змучені сильними стражданнями тіл їх. Пожалій, Господи, також тих, хто перебуває в руках жорстоких, злих і безбожних людей; пошли їм скоро ангела милосердя і спаси їх від рук безбожників. Господи мій і Боже мій, посилай розраду всім, хто безвинно зазнає будь-якого роду лиха.

Осяй, Господи, святу Церкву Твою, викуплену Кров’ю Твоєю; нехай живе в ній Твій справжній мир, який Ти дав святим Твоїм апостолам; зв’яжи чад її святими узами непорушної любові; бунтівник нехай не має сили над нею, і віддали від неї гоніння, заколоти і війни як від внутрішніх, так і від зовнішніх ворогів; і нехай царі і священики будуть пов’язані великою злагодою та любов’ю, щоб розум їх був на будь-який час наповнений баченням Тебе; і нехай буде свята віра стіною для пастви твоєї. А мене, грішника, по молитвам їх, теж сподоби зберегтися на всяку мить під потужним захистом святої руки Твоєї, яка є Промисел Твій, що все осягає. Амінь.

Благаю я і прошу Тебе, Господи, сподоби всіх заблукавших від істинного пізнання Тебе, щоб вони пізнали славу Твою.

Для тих же, хто перейшов з цього світу позбавленим доброчесного життя та не мали віри, будь для них захисником, заради тіла, яке Ти взяв у них, щоб від єдиного з’єднаного тіла світу ми піднесли славу Отцю, Сину і Святому Духу в Царстві небесному і тій насолоді, яка не має кінця на віки віків. Амінь.

3. The Prayers of St. Isaac the Syrian

(https://www.youtube.com/watch?v=nq5L6RXiH9M)

As my soul bows to the ground I offer to you with all my bones and with all my heart the worship that befits you. O glorious God, who dwell in ineffable silence, you have built for my renewal a tabernacle of love on earth where it is your good pleasure to rest, a temple made of flesh and fashioned with the most holy oil of the sanctuary. Then you filled it with your holy presence so that all worship might be fulfilled in it, indicating the worship of the eternal persons of your Trinity, and revealing to the worlds which you had created in your grace an ineffable mystery, a power which cannot be felt or grasped by any part of your creation that has come into being. In wonder at it, angelic beings are submerged in silence, awed at the dark cloud of this eternal mystery and at the flood of glory which issues from within this source of wonder, for it receives worship in the sphere of silence from every intelligence that has been sanctified and made worthy of you.
​
~From The Prayers of Saint Isaac the Syrian (Prayer 1). Translated by Sebastian Brock. Adapted by the Brotherhood of the Monastery of St. John. Submitted by John Bonadeo.